Втеча

 Нарешті Жіночка зі смолоскипом дійшла до найбільшої кімнати у бункері. Було видно, що бабка активно працювала, щодня поглиблюючи і розширюючи кімнату. 

"На даний момент маю 290 рядів і буду додавати ще!" - повідомила колекціонерка калу. "Ти тіки подивись, які тут смаколики!!!!"

Від самого слова "смаколики" ЖЗС вчергове знудило, вона вже не розуміло що відбувається, бабка щось тринділа про помиєчки номер 18 і 21, облизувала пальці і підсовувала їй банки з особливо цінними екземплярами в коллекції.

ЖЗС звернула увагу, що бабця вже приготувала банку, на якій було написано "найкращий президент". Банка була порожня, але вже вся обмазана слиною. Make faeces sweet again! Шарахнула лозунг бабка, кинула зігу як Ілон і поцілувала рудий портрет. 

"А що то за дверима, в кутку з надписом КМШТ???" - запитала ЖЗС бабку. 

"А то мій протеїн, від вуха до вуха, обрізаний по всій харі, зрозуміла?  Кал це смачно але це вуглеводи, а без білків вижити важко. От і збираю в усіх хто задонатить мені".

Після цього терпець ЖЗС урвався, вона щосили вдарила бабцю по коліну смолоскипом і рвонула на волю, перевертаючі банки з калом і не звертаючі увагу на крики і прокльони з погребу. 

"Ти ще пошкодуєш!!! Соціальщиця!!!  Ти живеш на мої податки!!! Такого калу тобі більше ніде не їсти" - волала бабка. Але ЖЗС, вийшовши на свіже повітря і закуривши синій вінстон, зрозуміла як їй фартонуло вийти і не скуштувати бабкиних смаколиків.  

Не їжте кал, друзі!