Я знаю що ви це читаєте

 2042 рік. Кьольн. Будова у гетто районі за тимчасовим парканом. До паркану підходить донька Істоти і, матюкаючись, шарабанить у ворота.  Паааааап! Ты там живой бля??????? На стук з вагончику, шкутильгаючи, виходить Іон. Він дуже постарів і змарнів. Здоров'я сидіти на жердині вже нема, тому він почав працювати охоронцем цілодобово. Раз на тиждень отримуючи харчі і раз на місяць віддаючи гроші. Сьогодні була остання виплата за другу ква-ква, куплену як інвестиція. Іон не знав, що хата давно захоплена окупасами і прибутку не приносить. Я уже бля устала бля ждать свою базу бля. Не слушала бы бля тебя бля пошла бы учиться бля на кулинара - видає монолог донька Істоти. Іон, віддає доньці останню зарплату, знімає зі стіни вагончика залишки від футболочки айсберг і фотографію на якій він стрибає з модельками, і йде на зупинку автобуса.  Вдома його чекає улюблений салат з яєць і майонезу, развлєкалочка на ТНТ і стенд з парфумами. Ну всьоооообля, каже Іон, врємя отдихать! Завтра п...

 Осінь 2042 року. Місце дії - Україна. Ворота буковинської виправної колонії відкриваються зі скрежетом. З них виходить старенький чоловік, він оглядається і починає закривати очі руками від сонця. Ганс - пєтух! Лунає з ледь відкритого вікна будівлі, після чого чутно як зеки регочуть. Ганс проходить метрів 50, сідає на узбіччя дороги, хапається за голову і починає плакати. Пятнадцать лєт блять.....  С конфіскациєй нахуй.....  Ганс дістає свій замацаний записник, листає сторінки, знаходить записані багато років тому телефони. Рука автоматом лізе в кишеню щоб дістати стареньку мобілку, на яку він заробив золотими руками, роблячи піддони у колонії. Щоправда дзвінок він так і не зробив. Ганс розуміє, що зрадників і ватників ніхто не любить.  Істота понуро встає, бере свій клумак і починає рух у бік східного кордону..... Приблизно той самий час, Кирилівка, Запорізька область.  По сільській дорозі, вкритій пилом, їде велосипедист. Видно що він подорожує досить давно, ...

 Місце діє - гора Бабадаг. 2042 рік.  На висоті 2000 метрів над рівнем моря, з чудовим видом на білосніжний пляж Олюденізу і лагуну розташоване невеличке кафе. Більшість його відвідувачів - параглайдери і їх інструктори. Кожні пару хвилин шукач пригод влітає у Турецьке небо і ховається серед нечисленних пухнастих хмар, що завмерли біля вершини. Але серед усіх відвідувачів виділяється один хлопчина явно не спортивного виду. Якщо сказати чесно, то він - ботан. Зріст 160 см, окуляри, тоненькі ноги і руки, черевце що випирає з футболки. Одразу видно що турніка він у житті не бачив ніколи. Уважний читач одразу впізнає Ребе Моше. Він стоїть біля дошки з іменами, які нашкрябали туристи що відпочивали у Олюденізі, і читає вголос: Альож-ка, Бя-ка. Не шукай Іона, його там нема! (регоче) Знайомий низький голос трохи здивував Моше. Моше повертається і бачить Мустафу Їлдирима. Мустафа тисне руку Моше, вони обнімаються як добрі знайомі і йдуть пити турецький чай на веранду. Мустафа Їлдирим ...

 Дія відбувається у 2042 році в різних куточках світу. Канада.  Волмарт на околиці провінційного містечка серед лісів і гір. Колись місце було в топ 5 якогось рейтингу, потім у топ 3, а потім зайняло перше місце бо просто усі на цей рейтинг забили.  Огрядна жіночка на електро візку їздить по широким рядам супермаркету. Жіночка виймає навушник, з якого лунає Олександр Пономарьов.  Excuse me, звертається вона до співробітника, а цей салмон вайлд?  Оф коз медам, відповідає співробітник, вері вайлд, ай вуд сей фокін вайлд! Зловлений диким ведмедем, спеціально для вас, медам!  Найс ту ноу! А ведмідь цей не був вакцинований мрна від корони? Та ви шо, медам! Навіть його батько не був! А ще він має тату пані Кульгейко на лівому стегні!  Ооооооо! Який крутий ведмідь! Справжній канадець! А у 2024 році він за кого був?  Звичайно за Трампа! Які можуть бути сумніви????  Жіночка задоволено кладе кілограмову упаковку риби у візок і їде до секції солодощів....