Я знаю що ви це читаєте

 Жіночка зі смолоскипом (ЖЗС) опинилась всередині бункеру. За своє життя вона вже відвідала чимало бункерів, але цей не міг її не вразити. Але спочатку її знудило. "На, візьми пакет," - сказала їй Бункерна Бабка (ББ), - "колись в молодості я ще літала на літаках, але зараз через усі жахи цивільної авіації я пересуваюсь виключно на авто, але я справжня господиня маю трохи пакетів в запасі." "Жабро, дай мені сил на цю екскурсію!" - сказала ББ, зняла бридку жабу з плеча, відкрила рота і міцно її стиснула. Жаба за звичкою вилупила очі і дристанула фонтаном у горлянку бабці. Бабка закотила очі, видно було що допінг було отримано, за декілька секунд вона почала світитись і пританцьовувати на місці.  "Дивись, ЖСЗ, я - пундит і зараз імпліцитно дам тобі дефініцію того що є процес пізнання калу" - почала ББ, достаючи з полиці порожній слоїк з чистою етикеткою.   "Як тільки пересічна людина побачить кал що вона хоче зробити? Переступити, так! Але ...

  Жила була собі жіночка, яка дуже любила спілкування і весь час намагалась жити поближче до інших людей. В цьому немає нічого незвичного, скажете ви, і це дійсно так. Але в цієї жіночки була одна звичка, яку вона обожнювала і яка не подобалась оточуючим. Вона любила колекціонувати кал. Навіть більше, вона була справжнім амбасадором гівна, розказувала про його користь, смак, органічний склад. Жіночка по смаку і аромату могла сказати хто і де навалив цю купу, що при цьому їв і які захворювання мав серун. Жіночка була розумна, тому на початку спілкування люди радо приймали її в своє коло, але вже за хвилину стійкий запах калу, який вона споживала, змушував їх блювати і гнати її подалі. Так продовжувалось досить довго і нашій героїні це набридло. Вона вирішила взяти ситуацію під контроль, звалити від усіх у глуш на болота і побудувати собі казкову домівку. Будиночок вийшов на диво гарний, видно що при будівництві вона доклала чималі зусилля і робила це з любов'ю. Але є ньюанс - все бу...

 Будні Бункерної Бабки. Чи цікава вам така серія оповідань? 

Хочу подякувать, пан Вовчик За те що ви не криса-мразь А справжній, український, чоткий, Кашерний Золотий Карась! 

Ох Америка далеко, нелегка дорога Дуже хочеться в дорозі зжерти сі хот дога Наче вже туди доїхав, майже перемога  А ще пару тисяч миль - ще жери хот дога Якщо ти тупа корова і два маєш рога То жери траву й собаці прикупи хот дога Якщо чоловік твій зек й ти сама убога Для Моралі у холфудсі прикупи хот дога  Якщо християнка ти й маєш в серці Бога На святвечір з голубцями всім подай хот дога Якщо злість у тебе пре, наче у бульдога  Змаж гірчицею й запхай в тухес сі хот дога З бложика з мого звали, навіть від порога  Йди до Ганса у село що у Таганрога Буде в нього чиста хата, вимита підлога А не буде - дасть по лобі тобі межи рога

 Р. М: Ісроїлич, хочеш анекдот розкажу? Д. І: Та давай, звичайно! Р. М: Реальний випадок із життя. Розмовляють дві бабищі, страшні як вірус жаб'ячого сказу. Одна іншій говорить: та ти шо, люба, я так старалась, так старалась ту вже фотографію відправити а ніяк не можу. І син айтішник приходив, годинами сидів - і теж не може. Нагримав на мене і пішов, в нього часу нема, треба їхати у холфудс. Ох і велика фотографія, і скріншот який гігантський, ні на форум не викласти, ні на пошту не прислати. І тут поруч іде собі такий дядько і каже - жабо, фотографія така велика бо ти свій тухес фотографувала. Стиснути не вийде. Гагага га. Ребе Моше і Давид Ісроїлович регочуть.  Р. М: Ісроїлич, давай ще по одній і підемо пісять і спать (Знову регочуть). І на додачу: жабо і її подруга, на 1500 гривень можна купити 30 хот-догів по 50 грн штука. Які ж мерзотні і паскудні бабищи. Даю вам по 1500 кожній, зжеріть по 30 хот-догів. 

Всім шалом, сідайте поруч любі мої дєткі Обговоримо ми з вами голубці й крєвєтки Кажуть люди в інтернеті є одна газдиня Так готує що від ржачки в гостей морда синя Видно що з села дівчина, любить готувати  Тіко всі хто скуштував мусять сі ригати На вечерю новорічну влаштувала п'янку  Каже тре дванадцять страв, бо у нас Маланка Перша справа що вдалась - сало з абрикосом Щоб дристали всі хто з'їв жовчю і поносом  Друга страва - буде торт, шо лежав два тижні Хочеш блюнути - то блюй, чом такий ти ніжний? Третя страва - із свині не кашерні суші На четверту - самогон, щоб зігріти душу П' ята страва - хто дожив буде коштувати Із собачою шерстю смажені гранати  Той хто на живот міцний буде їсти шосту Миску корму для котів, його в хаті вдосталь  Сьома страва - голубці смажені в гірчиці Восьма - таргани й кліщі, лізуть що по пиці Гості, хто живий ще п'є, розливають п' яту А газдиня із печі їм несе дев'яту Щось горіле і м'ясне, схоже на єнота Має крокодила хвіст й рило...

 Ребе Моше і Давид Ісроїлич вітають усіх читачів нашого ресурсу із днем нашого батька, Степана Андрійовича!